Російський стиль. За протестами в Казахстані стирчать вуха Кремля
Російський стиль протестів. Це не європейські соціальні протести проти підвищення цін. Ті ж «жовті жилети» у Франції хоч і билися проти поліції, проте не захоплювали та не палили владні установи. Бо дивно вимагати щось від влади знищуючи цю ж владу. Натомість те, що відбувається в Казахстані – це не соціальний протест. Це гібридний бунт, що вийшов за межі соціальних вимог, дестабілізуючи Казахстан. Адже на тлі «газових протестів» президент Казахстану відправив уряд у відставку та пішов назустріч вимогам протестувальників і запровадив тимчасове держрегулювання цін на пальне. Якби в Європі влада пішла на такий крок, протести би стихли. Утім в Казахстані вони набирають обертів і дивним чином із соціального протесту перетворилося, наприклад, на акцію з повалення пам’ятника Назарбаєву. Аби збагнути російський слід бунту, варто звернути увагу на географію протестів.
Ось карта найбільших протестів у Казахстані:
А ось етнічний склад казахських міст:
Впадає у вічі, що найбільші заворушення проходять саме там, де є значна частка росіян («слов’янами» автори карти спеціально замінили росіян, аби розмити їхню присутність – це легко перевірити тут.
Отже, після аншлюсу Росією Білорусі настала черга Казахстану. Причин в Росії розправитися з владою Назарбаєва зібралося багато. Наприклад, ініціатива колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва перевести казахську мову з кирилиці на латиницю до 2025 року.
А чого варте висловлювання президента Росії Владіміра Путіна після вторгнення росіян в український Крим, що Казахстан ніколи не був державою? Цей наратив чітко перегукується з кремлівськими тезами, що України до 1917 року не існувало, як не існувало і українців. Більше того, після вторгнення в Україну, кремлівські націоналісти почали приміряти «кримський сценарій» до Казахстану – мовляв якщо не вирішити питання російськомовного населення в Казахстані, то буде як в Україні.
Мета російських націоналістів – гібридна. Під приводом піклування про російськомовних йдеться про загарбання Північного Казахстану, де мешкає більшість росіян і російськомовних громадян і багатого на родовища «Рудного Алтаю».
Питання захисту росіян в Казахстані час від часу порушувалося в російськомовному інформпросторі, утім воно особливо активізувалося у 2021 році. Йдеться як про звинувачення «витиснення» російськомовного населення з Казахстану, так і звинувачення Нур-Султана в русофобії на офіційному рівні.
Утім, шовіністична кремлівська ідеологія – це лиш частина casus belli. Є й геополітичні причини атаки на казахську владу. Здавалося б, Казахстан є надійним союзником Росії зважаючи на членство в Співдружності незалежних держав (СНД), в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) та в Шанхайській організації співробітництва (ШОС). Утім політика Нур-Султана вирізняється прагматизмом і це часто суперечить політиці Кремля, який традиційно вважає себе регіональним гегемоном. Наприклад, під час енергетичної блокади України, казахи вирішили постачати вугілля Україні всупереч енергетичній блокаді росіян.
Також показова самостійна гра Нур-Султану з владою талібів в Афганістані. Це суперечить логіці Кремля – адже Росія претендує на монополію взаємин з Кабулом, в тому числі говорячи і від імені Центральної Азії.
Та найголовніше – Москва панічно боїться «вестернізації» Казахстану, а отже і вислизання Нур-Султану з-під пильного кремлівського ока. Економічно Казахстан вже давно став привабливішим, аніж Росія – вже у 2017 році РФ програла сусідові в рейтингу привабливості молодих фахівців, а ВВП Казахстану на душу населення найвищий серед центральноазійських країн і ненабагато поступається російському. На тлі успіхів казахів «білокам’яній» як сніг на голову впали амбіції турецької влади з будівництва «тюркського світу» – особливо після переможної війни Азербайджану над Вірменією за Нагірний Карабах. Фото президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з картою тюркського світу, що з’явилася в другій половині листопада 2021 року, буквально винесла кремлівцям мозок.
Що ж нині робить Кремль стосовно «дружнього» Казахстану? Відповідь на це питання лежить як в регіональному та і в геополітичному контексті.
Вимір регіональний. Москва застосовує до Казахстану стратегію відпалу або пуску зустрічного вогню. Відпал у пожежників – це завчасний пуск вогню назустріч пожежі, аби створити широку загороджувальну смугу. В російських геополітичних термінах відпал – це ініціювання кризи до того, як суперник до неї підготується. Розпалюючи нинішню кризу в Казахстані Кремль не допускає або відтерміновує іншу, більш небезпечну для себе кризу авторства влади Казахстану. Відпал переключає сили Казахстану на гасіння «внутрішньої» пожежі і відволікає від більш самостійної політики Нур-Султану, від більшої інтеграції із Заходом (останнім часом навіть з’явилися чутки про військові бази США в Казахстані) чи дискредитує очільників Казахстану на міжнародній арені, якщо ті підуть на жорстокі розгони протестів. Поки що Кремль здійснює відпал руками п’ятої колони в Казахстані, але це не виключає застосування військової компоненти. Відпал по-російськи із застосуванням військових – це війни у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, Криму і на Донбасі.
Вимір глобальний. 17 грудня Москва оголосила США і НАТО безумовний ультиматум – зажадала від Заходу геополітичних поступок, погрожуючи ядерною зброєю. Натомість Росія відмовилася брати на себе будь-які зобов’язання. Така риторика означає фактичне оголошення Росією ядерної війни світу. Щоб вести таку війну, Росії треба створити необхідне безпекове середовище, що дасть їй перевагу тактичну і стратегічну. Підпалюючи Казахстан Росія, як серединна держава, тобто зусібіч оточена потенційними ворогами, убезпечує себе з азійського півдня.
«Дезінфекція» сухопутного напрямку з боку Казахстану чимось подібна до нещодавньої «дезінфекції» в космосі. Йдеться про збиття Росією старого радянського супутника «Космос-1408» класу «Цілина». За ефектом Кесслера півтори тисячі уламків супутника влучатимуть в космічні апарати на низькій орбіті, розбиватимуться на менші уламки і плодитимуться доти, поки не закриють всі орбіти навколо Землі. Як заявив головред мережевого журналу «Все про космос» Денис Альбін, після розсіювання уламків не можна буде запустити ракету, а супутники будуть знищені. Тепер найцікавіше – орбіта знищеного росіянами супутника була полярною – це означає, що уламки загрожують всім нахилам на низькій навколоземній орбіті. Там зокрема знаходяться супутники StarLink і більша частина супутників дистанційного зондування Землі. Росії нема чого протиставити США в плані космічного зв’язку, космічної навігації і спостереження за Землею з космосу – тож не дістанься ти, космосе, нікому. У військових же ж дефініціях, Кремль позбавляє США переваги на висоті.
Схоже, що Кремль налаштований на тотальну війну і в цій авантюрі не гребує жодними засобами. Утім дестабілізуючи Казахстан Росія ризикує не виплутатися з цієї історії, як це сталося з Молдовою, Грузією та Україною. Казахським куснем, на який роззявив рота Кремль, росіяни цілком можуть подавитися. Але це вже інша тема.
