П’ять важливих запитань громадянам. Питання перше
13 жовтня президент України Володимир Зеленський анонсував опитування під час місцевих виборів 25 жовтня. Утім, які це будуть питання, президент України обіцяв розповідати поступово – потім. Інтрига є політтехнологічним гачком, щоби викликати більший інтерес до ініціативи “5 запитань”. Як і сама ініціатива є політтехнологічним гачком, щоб збільшити явку на місцеві вибори, аби виборець Зеленського запалився ідеєю питань і принагідно вкинув бюлетеня до урни.
Політтехнологія передусім спрямована на виборця саме Зеленського, адже недаремно президент України після привітання запитав: “Пам’ятаєш, як ми разом писали мою передвиборчу програму? Щоб втілювати те, що дійсно потрібно саме тобі…” і хоча він одразу додав “кожному громадянину України”, нехай цей пасаж не вводить в оману – президент України Володимир Зеленський насамперед звертався до свого виборця. І в цьому немає нічого поганого. Адже коли республіканець Трамп веде свою передвиборчу кампанію, він попри свій президентський статус звертається передусім до свого виборця.
Отже, якщо президент Зеленський звертається суто до своїх, то не варто дивуватися, що питання будуть в дусі Зеленського і його виборця – наприклад про легалізацію марихуани. Утім абстрагуймося від контексту і запитаймо себе – якими могли б бути запитання влади до народу?
12 жовтня в одному з київських відділень банку ПУМБ (його власником є олігарх Рінат Ахметов) я мимоволі став свідком цікавого діалогу між працівницею відділення та клієнтом. Отже, я стою в черзі до каси, а неподалік сидить молода працівниця, перед якою досить розслаблено розкинувся молодик у чорному. Судячи з розмови чоловік оформлює кредит:
Працівниця: Який розмір вашої зарплатні?
Молодик: Мінімальний.
Працівниця: Гм, ну може у вас ще є якісь неофіційні доходи?..
Молодик починає на ходу видумувати який в нього ще може бути неофіційний дохід: Тисяча… дві… п’ять тисяч.
Ще раз – працівниця банку замість того, щоб сказати клієнту “До побачення!” або продовжити оформлювати кредит без уточнень, запитала у нього чи має він доходи, які є непрозорими – тобто непідзвітними фіскальним органам!
Під час навчання у Польщі я мав рахунок в одному з банків Польщі, тому навіть не можу уявити, аби працівник будь-якого польського банку запитав чи має клієнт якісь тіньові доходи! Адже якщо громадянин має тіньові доходи, отже він дурить державу, а це злочин.
В Україні банківська система надзвичайно зарегульована і дуже уважно моніториться наглядовим органом, яким є Національний банк України. Тому державі аніскілечки не складно зробити так, аби в працівників комерційних банків навіть не виникало питання про “неофіційні доходи”. Почутий діалог свідчить, що банк на свою догоду стимулює громадянина бути нечесним із державою!
Тому перше питання влади до громадян має бути – Чи маєш ти тіньові доходи?
Головне, аби виборець відповідав чесно і відповідально – так як голосує під час виборів 😉
