П’ять важливих запитань громадянам. Питання третє

Президент України Володимир Зеленський озвучив друге запитання з циклу свого “всенародного опитування” до місцевих виборів 25 жовтня: “Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?“. Дивно ставити складне економічне та політичне запитання населенню України, лише 10% з якого мають заощадження – тобто усвідомлюють важливість відкладати на “чорний день”. Інша справа, коли відповідь на це запитання вже відома і тут можна сягнути короткої історії питання.

Отже, ідею ВЕЗ на Донбасі озвучив Леонід Кравчук – щойно призначений голова української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі:

Я колись був президентом, я підписав тоді закон про вільну економічну зону в цих районах. Це міг би бути один із кроків, для того, щоб люди почали діяти, і розв’язувати складні питання, залучивши туди інвестиції, щоб порівняно швидко відновити життя і дати людям шанс працювати, заробляти та жити нормально.

Наступного дня цю інформацію підтвердив віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков:

Це не новина. Це як раз річ, яку ми не просто виношуємо. Я отримав доручення Прем’єр-міністра України на нараді уряду, мені, міністру фінансів і міністру економіки, ми вже почали працювати над ідеєю. Ми це називаємо землі або території пріоритетного розвитку. Це робоча назва. Зараз ми говоримо про те, що ми повинні створити можливість пріоритетного розвитку Луганської та Донецької, Херсонської областей, підконтрольних уряду, зробити там точки зростання, підтягнути туди інвестиції, зробити там певні пільгові режими.

Інвестиції йдуть туди, де інвестори матимуть зиск. Хто інвестуватиме в регіон, де в будь-який момент може прилетіти снаряд з боку російсько-терористичних військ? Зрештою, інвестиції – це не відбудова, а поруйнований Донбас треба насамперед відбудовувати. Хто буде відбудовувати Донбас? Адже сума, яку треба вкласти у відновлення регіону за підрахунками самого Зеленського становить більше 10 мільярдів євро. Утім економіст Андерс Аслунд називав суму до 20 мільярдів доларів США – майже чверті нинішнього ВВП України:

Справедливо було б, якби Україна додала до вимог у мінському процесі ці $ 20 млрд млрд репарацій з боку Росії за Донбас. Але насправді репарації платять тільки ті, хто зазнав поразки.

Та й за соціологічними опитуваннями зруйнований Донбас має відбудовувати Росія.

Врешті, про яку територію Донбасу йдеться, коли Зеленський питає про вільну економічну зону? На перший погляд нібито йдеться про території біля лінії розмежування – як про це говорив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Утім нещодавно виведений з делегації України в Тристоронній контактній групі Вітольд Фокін був відвертішим і підтвердив, що йдеться про ВЕЗ для всього Донбасу – тобто і окупованої частини також. І тут все ж варто повернутися до першого згаданого інтерв’ю Кравчука, де той висловився за “особливу систему управління” в цих регіонах“.

Тобто траєкторія руху Офісу Зеленського щодо Донбасу проглядається так: вільна економічна зона – особлива система управління – автономний статус, як цього вимагає Росія.

У прагненні обдурити і перехитрити не зважаючи на наслідки Володимир Зеленський нагадує свого попередника. Тільки якщо Петро Порошенко більше дбав про добробут свій та свого оточення, то Зеленський дбає про інтереси глобальних гравців, коштом України.

Як довести, що Володимир Зеленський бреше? Дуже просто. Під час озвучення другого запитання він зазначив: “ми обіцяли всі важливі питання вирішувати разом з тобою і ми робимо перші кроки на цьому шляху“. Цікаво, що заважало президенту вирішувати щось разом перші майже півтора роки його правління?

Як показує новітня історія, пан Зеленський бреше. Бо “вирішувати разом” – це реально слухати і чути людей. Неважко переконатися, що нинішній президент людей не чує. Наприклад, за відсутності обіцяного закону про референдум, на сайті президента інструментом впливу на владу були петиції. 6 вересня 2019 року необхідні 25 тисяч голосів набрала петиція “Навести лад з обігом зброї”, та Зеленський її відфутболив.

Або інший приклад – 22 травня 2020 року необхідну кількість голосів набрала петиція з вимогою припинити використання Києво-Печерської лаври Українською православною церквою Московського патріархату шляхом розірвання договору оренди та передати Києво-Печерську лавру у використання Православній Церкві України (ПЦУ). У відповідь президент Зеленський заявив, що це справа уряду, а він повноважень не має. Якщо в Україні є уряд, який також відповідає за економічну політику держави, то чому ж економічне питання щодо створення ВЕЗ на Донбасі озвучує президент, який нібито не втручається у справи уряду?

Тому виходячи з тексту вище третє питання до громадян має бути таким: Чи повинні політики та урядовці складати свої повноваження як тільки буде доведено, що вони збрехали?

Як у країнах Заходу, куди за словами Зеленського нібито рухається Україна: збрехав про статки – відставка, викрили в плагіаті – відставка попри статус.

Зрештою, не слід забувати, що петиція з вимогою відставки президента Володимира Зеленського через його брехню про приховування статків теж набрала необхідну кількість голосів 😉